Пергола

Пергола як природоорієнтоване рішення:
великий вплив на кліматичну стійкість міста

Людська діяльність має складний вплив на довкілля — вона може як поглиблювати екологічні проблеми, так і сприяти їх розв’язанню. Впродовж років спостерігається чітка тенденція до підвищення середньорічної температури повітря, зміни в погодних явищах тощо. Із зростанням частки твердого покриття (асфальту, бруківки, плитки, бетону) температура в літній період у містах часто на 4–7 °C вища, ніж у довколишніх сільських зонах. Це явище має назву «ефект міського теплового острова».

Сталий розвиток суспільства можливий лише у партнерстві з природою, адже за допомогою природоорієнтованих рішень можна розумно використовувати та зберігати природу. Одним із таких рішень та інструментів адаптації міського середовища до кліматичних змін є встановлення перголи.

Пергола – проста, на перший погляд, садово-паркова конструкція у вигляді каркасу з вертикальних опор і горизонтальних перекладин, які утворюють арку. Вона може бути як окремою спорудою, так і частиною будівлі. Використовується для створення напівзатінених зон у громадських просторах або приватних дворах та асоціюється з декоративним озелененням чи садовим дизайном. Проте, в умовах кліматичних змін її значення виходить далеко за межі естетики.

Розглянемо детальніше, які проблеми вирішує встановлення цієї конструкції, як вона працює, де й коли її доречно встановлювати і чому подібні рішення мають великий вплив на стійкість міста.

Першою проблемою є теплове навантаження у містах. Воно виникає через значне сонячне випромінювання на відкритих просторах, зменшення площ зелених зон (парків, скверів, алей) та брак затінку в зонах активного користування: на зупинках, дитячих майданчиках, біля шкіл і лікарень.

Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є зменшення впливу прямого сонячного випромінювання. Цьому сприятиме встановлення перголи, що дозволяє знизити температуру повітря під конструкцією на 2-5 °C, зменшити нагрівання твердих поверхонь і температурне навантаження на організм людини, а також забезпечити комфортне перебування в просторі без потреби в кондиціонерах чи вентиляторах.

Ці конструкції стають ще більш ефективними, коли поверх них висаджують виткі рослини, наприклад виноград чи плющ, що формують щільну зелену масу, яка додатково затіняє простір і знижує температуру повітря. Рослини затримують пил, зволожують середовище, покращують якість повітря, і найголовніше – формують середовище для птахів, комах, цим підвищуючи рівень біорізноманіття. Таким чином, завдяки перголі створюються «острівці кліматичної стійкості» – локальні зони комфорту в щільній міській забудові.

Перголи також можуть виконувати функцію просторових «якорів» — точок зупинки чи короткого перепочинку. Можливість посидіти в затінку, дочекатися транспорту, поспілкуватися з дітьми або перепочити в спекотну пору – це не просто зручність, а базова потреба. У першу чергу такі простори важливі для людей літнього віку, дітей і підлітків, вагітних жінок, людей із серцево-судинними захворюваннями, маломобільних груп населення.

Низка міст уже включають перголи та інші малі форми озеленення й затінку в свої Плани кліматичної адаптації або Зелені профілі. У різних країнах перголи активно використовують як кліматичний інструмент, наприклад:
– у Парижі в межах плану озеленення міських просторів їх встановлюють на шкільних подвір’ях, зупинках і в парках;
– в Барселоні перголи є частиною так званих суперблоків: мікрорайони поєднуються з озелененням, велосипедною інфраструктурою та місцями для відпочинку;
– в Тель-Авіві використовують перголи з сонячними панелями – для затінення та генерації електроенергії.

В Україні такі приклади з’являються завдяки ініціативам активістів, громадських організацій, муніципалітетів і освітніх закладів. Перголи встановлюють     у внутрішніх дворах шкіл (як затінок і простір для неформального навчання), скверах, на зупинках громадського транспорту, біля лікарень та інших соціальних установ — там, де люди очікують або перебувають на відкритому повітрі впродовж тривалого часу; у дворах багатоквартирних будинків, де мало дерев або зеленої інфраструктури; у пішохідних зонах та громадських просторах, які перегріваються влітку, особливо, де переважає бетонне чи асфальтоване покриття.

В Івано-Франківській області біля адміністративної будівлі природного заповідника «Горгани» встановлено першу перголу, що повністю виготовлена з переробленого пластику. Він на відміну від дерева, не вбирає вологу, не гниє, не тріскається, не потребує щорічного фарбування або спеціальної обробки, стійкий до погодних умов і має тривалий життєвий цикл (15–30 років). Окрім практичного аспекту, це також потужний комунікаційний сигнал: «Ми зменшуємо відходи й створюємо з них комфорт», а тривалий термін експлуатації і простота знижують витрати на догляд за нею в довгостроковій перспективі.

При проєктуванні перголи варто враховувати наступні моменти:

• орієнтацію на сонце (конструкція повинна перехоплювати пряме сонячне світло в обідні години);
• можливість озеленення самої перголи (додаткові троси, контейнери);
• використання світловідбивних або натуральних кольорів для зменшення нагрівання.

Пергола – це не лише архітектурна прикраса, а й чудове місце для відпочинку в спекотній літній день. Її основними перевагами є:

• зниження теплового навантаження у містах;
• створення комфортного простору в спеку;
• сприяння водоутриманню та озелененню;
• доступність реалізації.

Отже, пергола — це просте, але ефективне природоорієнтоване рішення, що допомагає містам адаптуватися до кліматичних змін. Вона знижує температуру, покращує мікроклімат і сприяє біорізноманіттю. Завдяки доступності та багатофункціональності, перголи дедалі частіше стають важливою частиною міської інфраструктури.

Публікацію підготовлено за проєктом «Еко-Ера», що впроваджується у співпраці ГО «Гірський рятувальний центр» та природного заповідника «Горгани» за підтримки Європейського Союзу в рамках Стипендіальної програми для лідерів громадянського суспільства країн Східного партнерства. Публікація відображає позицію партнерів проєкту «Еко-Ера» і не обов’язково відображає позицію   Європейського Союзу.