Високі грядки та квіткові клумби:
природоорієнтоване рішення для міст майбутнього
У XXI столітті життя в місті вже важко уявити без адаптації до нових кліматичних реалій. Міста зазнають дедалі серйозніших викликів: спека, нестача вологи, забруднення повітря та втрата біорізноманіття. Бетон і асфальт усе більше витісняють живу природу, а з нею – і комфорт, і здоров’я людей, і біорізноманіття. Ефект «міського теплового острова» став відчутним навіть у невеликих містах. За даними Всесвітньої метеорологічної організації, температура в міських районах щонайменше на 1–3°C вища, ніж у навколишніх зелених зонах. У розпал літа ця різниця може сягати і 10°C.
У таких умовах природоорієнтовані рішення (ПОР) стають не розкішшю, а необхідністю. І хоч вони можуть бути складними, на кшталт зелених дахів або дощових садів, – багато з них цілком доступні громаді. Просте рішення, як от висока грядка чи квіткова клумба, здатне змінити простір, повернути місту прохолоду, а людям допомогти відновити зв’язок з природою.
Висока грядка – це ніби мостик між людиною та ґрунтом. Невелика за розміром, піднята над рівнем землі конструкція, наповнена родючим ґрунтом, дозволяє вирощувати зелень, овочі чи пряні трави там, де раніше панував бетон. А коли поруч з’являється квітник – простір наповнюється життям. Бджоли, метелики та інші комахи повертаються у місто. Квіти приваблюють запилювачів, а це означає – підтримку для дикорослих рослин і врожаїв. Високі клумби та грядки не лише красиві, а ще й корисні. Вони поглинають пил, зменшують перегрів, допомагають зберігати дощову воду.
Ці конструкції є доволі простими, а встановлювати їх можна будь-де: у дворі, на даху, біля школи чи на терасі бібліотеки. Їхні форми різноманітні – від класичних прямокутників до каскадних пірамід, а ще, вони здатні об’єднувати, оскільки спільне садівництво, навіть на декількох метрах, формує відчуття причетності. Вже доведено, що участь у догляді за міськими грядками знижує тривожність і підвищує психоемоційний комфорт.
Потреба в таких рішеннях нині зростає, адже щороку міста втрачають зелені площі до 1,5%. Європейське агентство з охорони довкілля наголошує, що зменшення зелених зон – одна з причин смертності внаслідок спеки серед уразливих груп населення. У 2024 році Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) заявила, що кількість постраждалих від надмірної спеки в Європі може зрости в рази. Навіть невеликі за площею зелені зони здатні знизити температуру поверхні на 7–10°C у найгарячіші дні. Тому все більше міст в Європі почали включати грядки й клумби до своїх муніципальних стратегій.
Окрім того, садівництво у місті – це ще й освітній і соціальний процес. Діти дізнаються, як ростуть рослини, які з них приваблюють бджіл та як влаштований ґрунт. Дорослі навчаються компостувати, доглядати за насадженнями, бачити ефект від своїх дій. Такі грядки стають частиною внутрішніх двориків, скверів, шкільних подвір’їв. Вони органічно поєднуються з іншими елементами природоорієнтованими рішеннями: дощовими бочками, перголами.
Виготовити таку грядку чи клумбу можна з дерева, металу, переробленого пластику чи навіть габіонів. Кожен матеріал має свої переваги: дерево – тепле й доступне, але потребує обробки та догляду; довговічний пластик не боїться вологи; витривалий метал – придатний для громадського простору. Важливо лиш забезпечити дренаж, обрати правильну висоту й зробити конструкцію зручною для людей різного віку.
Догляд за такими конструкціями не є складним: регулярний полив (оптимально – дощовою водою), видалення бур’янів, мульчування, сезонна висадка нових рослин. Для підживлення варто використовувати компост або органічні добрива. Багаторічні квіти майже не потребують уваги: обрізати, іноді пересадити – і вони знову тішать своєю красою.
А що ж вирощувати? У грядках добре себе почувають салати, м’ята, базилік, цибуля, розмарин, капуста, томати, полуниця. А в клумбах – лаванда, шавлія, календула, мальви, рудбекія, соняшник, декоративна капуста. Більшість із них приваблюють запилювачів, мають приємний запах і чудово виглядають поруч одна з одною.
Тому не дивно, що такі грядки з’являються в європейських містах. У Парижі працює програма Parisculteurs: вона передбачає створення сотень грядок і квітників на дахах та подвір’ях. У Берліні в межах ініціативи «Essbare Stadt» («їстівне місто») облаштовують грядки просто у скверах і між будинками. А у Лодзі кожен проєкт з ревіталізації дворів включає різноманітні ПОР: грядки, клумби, компостери, дощові сади. Зростає інтерес до таких ініціатив і в Україні: міські городи, зони збору дощової води, грядки га шкільних подвір’ях створюють в Києві, у Львові, Івано-Франківську.
Для стимулювання громад до використання таких рішень дедалі частіше проводять локальні конкурси. Учасники змагаються за найкреативніше оформлення клумб і грядок, демонструють різноманіття рослин, нестандартні підходи до дизайну. Такі конкурси не лише надихають інших, а й формують мережу активних мешканців, які підтримують і поширюють ідеї природоорієнтованих рішень.
У Познані (Польща) організовують конкурс «Квітучий балкон, грядка і двір», у межах якого мешканці прикрашають свої балкони, двори й прибудинкові території, змагаючись за екологічні призи. У Німеччині організації, зокрема «Prinzessinnengarten» у Берліні, регулярно проводять відкриті конкурси між кварталами на найкращий міні-сад або грядку. В Україні прикладом є ініціативи в Івано-Франківську, Львові та Києві, де проводяться змагання за найкраще озеленення, фестивалі міського садівництва з конкурсною частиною – за найгарнішу клумбу чи найефективніший мікро-город. Такі заходи сприяють не лише озелененню, а й формуванню сталого мислення.
Прості, гармонійні рішення можуть змінити простір, а отже і наші уявлення про місто. Високі грядки та квіткові клумби – це не лише засіб озеленення, а інструмент адаптації, просвіти, соціального згуртування і турботи про спільний простір. Вони легко інтегруються в міське середовище, не потребують великих ресурсів, але дають відчутний ефект: змінюють мікроклімат, збагачують біорізноманіття, формують нову міську культуру взаємодії з природою.
І головне – їх можна почати робити вже зараз, а кожна нова клумба чи грядка – це ще один крок до міста, в якому хочеться жити.
Публікацію підготовлено за проєктом «Еко-Ера», що впроваджується у співпраці ГО «Гірський рятувальний центр» та природного заповідника «Горгани» за підтримки Європейського Союзу в рамках Стипендіальної програми для лідерів громадянського суспільства країн Східного партнерства. Публікація відображає позицію партнерів проєкту «Еко-Ера» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
