Мікропростір дикої природи:
прості конструкції у допомозі місту при адаптації до змін клімату
Уявіть типовий міський ранок. Асфальт ще зберігає нічну прохолоду, люди поспішають у справах, а дерева мовчки вдивляються в бетонні стіни. Усе виглядає звичним, аж поки не звернути увагу на те, чого немає. Де поділися метелики, які кружляли над клумбами? Чому так рідко чутно щебет пташок зранку, навіть у парках? Куди зникли їжаки, які раніше пробігали нічними дворами?
У XXI столітті місто перестало бути просто місцем проживання людей. Сьогодні – це глобальна екосистема, в якій переплітаються соціальні, економічні та природні процеси. Однак із зростанням урбанізації вона дедалі більше втрачає свою екологічну рівновагу. Щороку спостерігається скорочення площ зелених насаджень, втрата біорізноманіття та дедалі більше роздрібнення природних середовищ існування. І це – не абстрактна проблема, а виклик, що має прямі наслідки для стійкості міського життя в умовах змін клімату.
Урбанізація перетворює ландшафт на суцільне середовище для людини, витісняючи інших його мешканців. На жаль, забуваємо головне: дикі тварини забезпечують безліч функцій, що сприяють чистоті, здоров’ю та стійкості міського середовища. За оцінками ООН, до 2050 року понад 68% населення планети житиме в містах (UN DESA, 2019). Водночас, дослідження показують, що за останні 30 років Європа втратила більше 75% популяції комах-запилювачів (Hallmann et al., 2017). Їжаки стрімко зникають із британських передмість, а багато видів птахів зазнають зниження чисельності через втрату місць для гніздування (BirdLife International, 2021).
Але в наших силах це змінити, адже екологічні рішення не завжди масштабні й дорогі. Навпаки – іноді достатньо декількох дерев, схованок, щоб представники фауни повернулися у міський простір і відчували себе в безпеці. З чого розпочати зміни? Один із шляхів – не чекати глобальних, а впроваджувати природоорієнтовані рішення (ПОР) на локальному рівні. І мова не лише про великі парки. Іноді найбільш доступним способом змінити міську екосистему на краще є встановлення простих конструкцій, які повертають у місто ключових представників дикої фауни. Це – будиночки для комах, їжаків, годівнички для птахів. Вони є не тільки притулками, але й цілими мікропросторами, які підтримують життя, функції та здатність тварин пристосовуватись до міського середовища.
Будиночки для комах: прихисток для найменших трудівників.
Комахи-запилювачі – великі трудівники. Завдяки їм маємо яблука, огірки, мигдаль, каву й сотні інших продуктів. За даними Міжурядової платформи з біорізноманіття та екосистемних послуг (IPBES), до 75% сільськогосподарських культур світу частково залежать від запилення комахами. Але популяції диких комах (бджоли, оси, метелики) різко скорочуються через втрату природного середовища, використання пестицидів і зміну клімату.
Будиночки для комах – це штучні конструкції, що відтворюють природні умови для життя й розмноження: тріщини в корі, порожнисті стебла, дупла. Найчастіше це дерев’яна рамка, заповнена соломою, очеретяними трубочками, корою, шишками чи гілками. Завдяки схожості з природним середовищем такі будиночки приваблюють різних комах – бджіл, жуків, джмелів, метеликів.
Де і як встановлювати:
- в сонячному місці, захищеному від вітру та дощу;
- на висоті 1–2 м від землі;
- біля джерел квіткового пилку (клумби, сади, лугові трави);
- на стійкій опорі або стіні (не на дереві);
- важливо не фарбувати хімічними фарбами й не використовувати лак.
Будиночок для комах буде виконувати свою функцію і залишатися безп
ечним місцем для диких запилювачів, якщо за ним регулярно доглядати. Насамперед важливо стежити за його загальним станом: раз на кілька тижнів оглядати конструкцію: чи не пошкоджена вона, чи не потрапляє всередину волога, чи не з’явилися ознаки плісняви або паразитів. Надмірна сирість може бути згубною для комах, тому краще встановлювати будиночок у місці, захищеному від дощу, або нахиляти його вперед, щоб не затримувалася вода.
Очищення будиночка рекомендується проводити щонайменше раз на рік – восени або ранньою весною, коли мешканці вже залишили схованку. Старий наповнювач слід видалити, а внутрішню частину конструкції промити гарячою водою без застосування мила чи хімічних засобів. Після цього будиночок треба просушити і наповнити свіжими природними матеріалами. Це допоможе зменшити ризик розвитку хвороб і зараження паразитами.
У зимовий період будиночки чіпати не слід: усередині можуть перебувати личинки, які зимують. Якщо конструкцію з якихось причин доводиться знімати, її варто зберігати в сухому і прохолодному місці. Дуже важливо уникати використання фарб, лаків чи антисептиків, особливо всередині – комахи чутливі до запахів і токсичних речовин, і присутність хімії може їх відлякати або й зашкодити їм.
Такий нескладний догляд дає змогу перетворити просту конструкцію на справжнє мікросередовище, яке служить надійним притулком і допомагає зберігати біорізноманіття просто посеред міста.
Годівнички для птахів: допомога для пернатих мешканців у зимовий період.
Міські птахи харчуються комахами, личинками, насінням, допомагають контролювати кількість шкідників і сприяють поширенню місцевих рослин. Взимку джерела їжі обмежені, тому годівнички стають критично важливими – вони не лише допомагають птахам вижити, а й сприяють поверненню птахів у місто. Синиці, повзики, сойки, дятли, дрозди – усі вони залюбки відвідують такі пункти підживлення.
Яку годівницю обрати? Класична годівниця – це відкрита платформа з бортиками, або ж з дахом, виготовлена з безпечних матеріалів (наприклад, дерево) та не має гострих кутів.
Де і як встановлювати.
Найперше, важливо обрати зручне та безпечне місце для розміщення. Годівничка має бути захищена від сильного вітру, дощу чи снігу, а також розташована так, щоб птахи могли швидко сховатися у разі небезпеки. Варто уникати місць поруч із вікнами або там, де можуть чатувати коти.
Протягом усього сезону годівничку потрібно регулярно очищувати від залишків їжі, пташиного посліду та плісняви. Це важливо для запобігання поширенню хвороб серед птахів, які часто скупчуються біля джерел їжі. Оптимально проводити очищення раз на кілька днів, особливо після дощу чи снігопаду. Для цього можна використовувати гарячу воду з господарським милом або слабкий розчин оцту, після чого конструкцію потрібно висушити.
Слід також дбати про якість корму. У годівничку не варто насипати хліб, солоні або смажені продукти, здобу чи каші – така їжа шкідлива для птахів. Натомість краще використовувати насіння соняшника, несолоні горіхи, ягоди, несолоне сало (взимку), а також готові зернові суміші. Усі корми мають бути свіжими й сухими – зіпсована їжа може викликати у птахів отруєння.
Ще один важливий момент – стабільність: якщо вже почали годувати птахів, робіть це регулярно, особливо взимку, коли їжі в природі обмаль. Перерви можуть призвести до того, що птахи, звикнувши до годівнички, не зможуть вчасно знайти альтернативне джерело їжі.
Після закінчення холодного сезону годівничку очищують, висушують і зберігають до наступної зими, або ж її можна залишити як декоративний елемент у саду. Уважний і відповідальний догляд за годівничкою – це можливість щоденно спостерігати за живою природою просто з вікна.
Будиночок для їжака: притулок для нічного захисника саду.
Європейський їжак – типовий мешканець міських парків і приватних садів. Він харчується комахами, слимаками, павуками, навіть дрібними гризунами. Це природний регулятор чисельності шкідників. Проте сучасні огорожі, викошені газони, бетонні паркани, нестача схованок, дорожня інфраструктура і автомобільний шум ставлять під загрозу його виживання.
Будиночок для їжака — це просте корисне рішення, яке допомагає цим малим ссавцям знайти безпечне місце для відпочинку, виведення потомства або зимівлі. Це може бути звичайний дерев’яний ящик із відкритим входом у вигляді тунелю та відсіком для гніздування, застеленим сухим листям, тирсою чи соломою. Змінний дах конструкції дозволить легко проводити очищення всередині.
Щоб такий прихисток використовувався, він потребує мінімального, але відповідального догляду. Перш за все, важливо правильно обрати місце для встановлення: в тихому, затіненому куточку, бажано під кущами або серед високої трави, де їжак почуватиметься в безпеці, подалі від доріг, залізничних колій та місць годування котів чи собак. Він має бути захищений від прямих сонячних променів, сильного вітру, протягу та підтоплення – тобто стояти на сухій і рівній поверхні, а вхід краще спрямувати на південь або південний схід. Для захисту від дощу дах будиночка можна додатково накрити шматком руберойду, деревом або шаром листя.
Восени, перед початком холодів, у будиночок варто покласти сухе листя, сіно чи рваний папір – це допоможе їжакові облаштувати собі комфортне гніздо. Проте головне правило догляду – не турбувати тварину під час зимівлі. Якщо їжак уже оселився, не відкривайте дах, не заглядайте усередину і не переміщуйте будиночок до весни: під час сплячки кожне пробудження – додатковий стрес.
Після завершення зимівлі, коли стане тепло і їжак залишить схованку, будиночок можна почистити: видалити старе гніздо, промити конструкцію гарячою водою без хімічних засобів і добре висушити. Наповнювач оновлюють щороку для уникнення розвитку плісняви чи зараження паразитами. Не треба всередині використовувати синтетичні матеріали — їжаки мають чутливий нюх і можуть відмовитися від такого притулку.
Малі дії – великий вплив: природоорієнтовані рішення у міських масштабах.
Наша стійкість перед кліматичними викликами – не лише в інфраструктурі. Вона проявляється у здатності творити простори співіснування. Дикі тварини не потребують від нас багато – лише трішки затишного місця, уваги до їхніх потреб і розуміння. У свою чергу, вони допомагають місту дихати, рости та відновлюватися. Такі прості дії, як встановлення будиночків, годівниць, схованок – змінюють не лише простір, вони змінюють також і нас. Ми починаємо бачити місто як живий організм, у якому кожен має своє місце. Ці малі природоорієнтовані рішення підвищують адаптивність до клімату, зберігають біорізноманіття, формують відчуття зв’язку з природою.
Будиночок для комах, схованка для їжака, пташина годівничка – на перший погляд дрібні об’єкти стають символами нової епохи. У час, коли великі рішення часто забирають роки, маленькі дії можуть розпочатися вже сьогодні – у дворі, на балконі, в парку. І саме з них виростає жива, стійка, кліматично-адаптивна екосистема міста.
Публікацію підготовлено за проєктом «Еко-Ера», що впроваджується у співпраці ГО «Гірський рятувальний центр» та природного заповідника «Горгани» за підтримки Європейського Союзу в рамках Стипендіальної програми для лідерів громадянського суспільства країн Східного партнерства. Публікація відображає позицію партнерів проєкту «Еко-Ера» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
